Велична сторінка історії нашої держави: що відомо про українське козацтво

Слово "козак" походить з давньотюркської мови. У перекладі "кьоз" означає мандрувати або ж бродити, такими і були козаки – вільними мандрівниками.

Актуально Ціна мирного неба – історії 8 років війни, що ожили в текстах 24 каналу

Спочатку вони були тими, хто втікав від гніту й знущань панів й тими, хто не мав чіткого визначеного місця у соціумі. Через деякий час козацька слава полинула цілим світом й показала усім, що означає сильний дух і міць Війська Запорозького.

Як творилась історія козацтва

Українське козацтво почало форму­ватися з кінця XV – початку XVI ст., а перша згадка про козаків знайдена у "Никонівському літописі". Там описується, що у 1444 році "козаки рязанські" взяли участь у відбитті татарського набігу.

Історія козацтва / Репродукція картини Ільї Рєпіна "Запорожці"

Історики називають декілька причин, які заклали фундамент виникнення цього суспільного класу. Нестача земель для праці, закріпачення, сильний тиск і гноблення зі сторони панів, гоніння стосовно православної віри й постійні напади Кримського ханства – уся ця "гримуча" суміш змушувала людей втікати від важкого життя й облаштовуватися деінде.

Переважно у козаки йшли селяни, міщани і дрібна шляхта. До слова, національний склад спільноти був дуже різноманітним, адже у лавах козаків зустрічались не лише українці (хоч вони і домінували за кількістю), а й литовці, білоруси, росія­ни, молдавани і навіть деякі татари. Всі ті, хто тікали у пошуках кращого життя розмістилися за порогами Дніпра, де будували січі.

День українського козацтва: історія свята / Фото Pixabay

Науковці ще досі сперечаються стосовно походження слова "січ". Одні стверджують, що назва пішла від слова "сікти", інші – від "засіка". Таких січей у час козацтва існувало вісім й розташовувалися вони на дніпровських островах. Найпершою і найлегендарнішою січчю стала Хортиця (1553 – 1557 pp.), створена Дмитром Байдою-Вишневецьким.

Козаки мали за ціль захищати землі від набігів головних загарбників – кримських татар, охороняли торгові шляхи й боронили кордони держави. З часом, "відточивши" ремесло бою й отримуючи безліч перемог у битвах, козацьке військо стає відомим на весь світ.

Як творилась історія козаків

Запорозька піхота була найбоєздатнішою в Європі. Під час боїв вояки шикувалися у три шеренги: перша стріляла, друга подавала руш­ниці, третя заряджала їх. Козацька кіннота наступала лавою, тобто півколом, й атакувала ворога не лише з фронту, а й зі всіх флангів. Ствердившись і отримавши повагу від тодішнього українського суспільства, козаки зрозуміли, що можуть впливати на його соціально-політичне життя.

Більше того, запорожці зуміли створили власну автономну державу із законами й демократичними виборами, яку визнавали за кордоном. Січ дала українській історії таких легендарних постатей, як Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Петра Дорошенка, Івана Мазепу та інших. 

Запорізька Січ мала чітко організовану структуру, де було дві системи адміністративно-територіального поділу: військова і територіальна. Як військо запорозьке, козацтво поділялося на 38 куренів, а територіальний поділ складав 8 паланок.

Устрій на Січі / Репродукція картини Андрія Ляха

Владу на Січі тримала Військова рада, яка відбувалась двічі або тричі на рік. На зібраннях ради козаки вирішували усі проблеми і питання, які виникали. Військова старшина займалась усіма сферами життя запорожців: від військових справ до духовних.

На чолі військової старшини стояв кошовий отаман, якому належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. У періоди війни кошовий отаман брав на себе відповідальність бути верховним командувачем. Він слідкував за скарбницею та ухвалював судові вироки.

Військова старшина керувала Січчю / Pinterest

У склад старшини входив і суддя, якого дуже поважали козаки. Був і військовий писар, що займався діловодством. Військовий осавул мав обов'язки розслідувати злочини на Січі і контролювати виконання вироків судді.

Нижче від військової старшини стояли військові служителі: довбиш, гармаш, шафар, товмач, булавничий, бунчужний, кантаржий і хорунжий.

На початку XVII століття існували три категорії козаків: заможні реєстрові козаки, які пішли на службу до польського уряду, ті, хто виїхав за кордон і козацтво, яке не потрапило до реєстру і не мало офіційного статусу.

Запорозькі козаки були настільки сильним військом і жили в окремій визначеній державі, що викликали страх і невдоволення у своїх країн-сусідів. Так у 1775 році російські війська отримали наказ від Катерини ІІ про напад на Січ.

Підступно і жорстоко, у своєму стилі, Російська імперія зруйнувала колиску, де зародилась українська державність, однак вона і збагнути не могла, що цей процес вже давно розвинувся й пішов далі. 

Цікаві факти про запорізьких козаків

• Запорізькі козаки були не лише гарними вояками, а й вмілими винахідниками. Саме українські козаки вигадали чудернацькі підводні човни, на яких вони непомітно нападали на ворогів.
   
• Стати козаком міг не кожен. На Січ новобранців приймали лише тоді, коли впевнювались, що вони: охрещені й православні, добре володіють зброєю та неодружені.
   
• Не секрет, що запорожці любили випити і часто влаштовували "алкогольні змагання", де мали "перепити" одне одного. Однак, сувора заборона на алкоголь накладалась у військових походах. Існувала навіть смертна кара, для того, хто порушить цю засторогу.
   
• Закони на Січі були суворими, але справедливими. Якщо хтось з козаків щось поцупив чи вбив іншого – з ним поводились дуже жорстоко. Швидка смерть була надто легким покаранням, тож винного могли мучити або, до прикладу, поховати живцем разом із тим, кого він убив.

Маловідомі факти про козаків / Pinterest

• У народі козаків дуже поважали, тож якщо запорожець був далеко від Січі і йому потрібно було десь заночувати – ніхто йому не відмовляв. Люди самі запрошували козаків і вважали за честь їсти з ними за одним столом.
   
• На Січі особливо шанували козаків-характерників. Ці запорожці мали магічні знання, які перейняли від волхвів.
   
• Спочатку у Війська Запорозького не було стягу, однак вже у XVII столітті він з'являється. Хоч покровительницею козаків була Богородиця, на прапор вони помістили головнокомандувача небесних військ – Архангела Михаїла.