8 травня Україна відзначатиме День пам'яті та примирення, а 9 травня – 76-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Проте День примирення – це не те ж саме, що й День перемоги. В Україні цей день встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років". Відтак, у 2014 році, з початком російської агресії на території України, наша держава розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам'яті та примирення.
Читайте також Справжній День перемоги: що та чому святкують 8 травня, а що 9 травня
Чому 8 і 9 травня?
Як пишуть у "Суспільному", 7 травня 1945 року близько другої години ночі делегація Німеччини у французькому місті Реймс підписала акт про безумовну капітуляцію, яка набула чинності 8 травня після 23 години. Під час підписання були присутні представники західних союзників та СРСР. Проте на вимогу диктатора Йосипа Сталіна капітуляцію "продублювали" 8 травня у радянській зоні окупації у передмісті Берліна о 22 годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом (у Москві тоді вже було 9 травня).
Але запроваджене у 1945 році святкування 9 травня у СРСР скасували вже через три роки, але за часів Леоніда Брежнєва, у 1965 році, його відновили. У 2004 році Генасамблея ООН у своїй резолюції до 60-ї річниці закінчення Другої світової запропонувала державам крім святкування своїх днів перемоги чи визволення, щороку починаючи з 2005 року відзначати один або два дні (8 і 9 травня) "як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни".
Чим відрізняється вшанування жертв в Україні та на Росії
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. За різними оцінками, у ній загинуло від 50 то 80 мільйонів людей по всьому світу. Відтак, святкувати перемогу через кровопролитні бої недоречно, а претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом – неправильно. Втім, Радянський Союз саме це і робив та продовжує роботи вже на Росії, проводячи дорогі та пафосні паради з військовою технікою на Красній площі. Для них 9 травня завжди було особливою та культовою датою, тому уряд України наголошує на можливості провокацій по всій країні 8 та 9 травня у час повномасштабної війни.
Пам'ять про військові дії у час Другої світової війни під впливом сучасної російсько-української війни суттєво трансформується. Вже кілька років в українському суспільстві точиться дискусія про те, які дати варто вшановувати, а один з поданих до Верховної Ради законопроєктів пропонує зробити 9 травня Днем Європи, позбавивши його статусу Дня перемоги та вихідного.
Зеленський у День пам'яті та примирення у 2021 році / Фото Офісу Президента
Наразі офіційне гасло пам'ятних заходів в Україні звучить як "1939 – 1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо". А символом Дня пам'яті та примирення з 2014 року є квітка маку – вона уособлює як саму рослину, так і нібито кривавий слід від кулі. Впродовж останніх 8 років Україна влаштовує різні пам'ятні заходи та покладання квітів до меморіалів, проте відмовилась від парадів, як це було колись. Україні ЗМІ згадують у пресі ветеранів, які залишились у живих та переказують їхні історії наступним поколінням.
Важливо 9 травня: що буде в Україні та чи боятися Путіна
Як змінилось ставлення українців до 8 та 9 травня
Як розповів у виданні "Новое время" Володимир Паніотто, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології, що ставлення українців до днів 8 та 9 травня різко змінилось впродовж останніх 10 років. За його словами, на перших роках Незалежності різниці у святкуванні між Україною та Росією було не дуже багато, але з 2011 по 2021 рік динаміка "возвеличення свята як переможного" впала.
На 2011 рік для 50% українців це був один з головних та найбільш важливих святкових днів року. З кожним роком ці показники поступово зменшувалися. У 2013 році тих, хто так думав, було вже 40%, у 2016 – 35%, у 2017 році – приблизно стільки ж. Потім були цифри в 31 − 33%, і в останньому, перед війною, опитуванні, людей, які вважали 9 травня важливим святом, було вже 18%,
– каже дослідник.
Щодо країни-агресора Росії, то саме свято перемоги допомагає російській владі формувати високий рівень патріотизму серед російського суспільства.
"Лозунг "Можем повторить!" з’явився саме у відношенні до травневої перемоги та існував ще до того, як Росія розпочала війну в Україні як одна з ознак готовності до війн з країнами Заходу. Це також допомогло формувати феномен, який заведено називати шовінізмом або комплексом величі нації. Ну й закономірно всі інші пострадянські народи – учасники війни були з перемоги викреслені, особливо українці, ми пам'ятаємо відповідні слова Путіна", – додав Паніотто.